10 речей, які батькам треба навчитися відпустити, щоб виховати зрілу особистість
Дорослі “промахи” виховання — вчимося разом, як не треба виховувати своїх дітей
10 фраз, які знецінюють дитину
Чим зайняти дитину під час карантину – поради психологів
Чому в 21.30 діти зобов’язані вже спати? Перше правило для всіх батьків
Як батьки своїми ж руками роблять дітей неслухняними? 7 типових помилок матерів і татусів
В школі діти без реальних друзів, без терпіння, та з нудьгою. То ж в чому сучасна біда?
7 гріхів, які ми робимо з любові до дитини. Обов’язково до прочитання всім батькам … є, над чим подумати
6 речей, які категорично не можна робити перед дітьми
Знання дитини виростуть, якщо не робити з нею уроки
Чому діти в школі нудьгують?
20 фраз, які змусять вашу дитину вас слухати
19 заповідей Марії Монтессорі для батьків, які треба перечитувати хоча б раз на рік
Правило “3-х хвилин”, яке мають виконувати всі батьки
13 порад від відомого вчителя, які надихнуть батьків спілкуватися із дитиною на мові любові
7 згубних помилок батьків, які заважають дітям стати лідерами
Ось як виростити дітей ввічливими: припиніть робити ці 5 речей!
Батьки, зупиніться! Сучасним дітям не вистачає суворості!
Як розвинути в дитини вміння концентруватися
Чому наші діти нудьгують в школі, легко розчаровуються і не мають справжніх друзів?
Привчаємо дитину вчасно виконувати домашнє завдання
5 простих причин, які заважають дитині полюбити школу
8 ПОРАД, ЯК ПРИПИНИТИ РОБИТИ УРОКИ З ДИТИНОЮ
Чотири помилки,
які повинні припинити
робити батьки
Тиха трагедія з нашими дітьми, про яку ніхто не говорить
Батьки! Вам потрібно припинити звинувачувати у всьому вчителів!
19 заповідей Марії Монтессорі для батьків
У
своїй роботі педагогам доводиться мати справу з різними батьками. Безсумнівно,
більшість з них роблять серйозну роботу з виховання своїх дітей. Але все-таки є
частина батьків, які роблять учителів нещасними. У цій статті пропонуються
поради досвідчених педагогів, якими, на їхню думку, повинні керуватись усі
батьки без винятку.
Порада 1. Підтримуйте вчителя.
Кожний
учитель скаже, що коли батьки проявляють готовність допомагати вчителю й
підтримувати його, то разом вони легше справляються з усіма проблемами, які
виникають протягом навчального року. Учителі теж люди, іноді вони можуть робити
помилки. Однак, незважаючи ні на що, більшість педагогів – це віддані своїй
справі професіонали, які присвячують роботі весь свій час. Звісно, не варто
думати, що не існує поганих учителів, але більшість з них виключно
кваліфіковані працівники.
Якщо
у вашої дитини невмілий, непрофесійний учитель, не судіть по ньому про всіх
викладачів, які були, є й будуть у житті дитини, краще висловіть свої
побоювання із приводу кваліфікації даного педагога директору школи. Якщо ж у
вашої дитини чудовий учитель, постарайтесь, щоб він знав про вашу повагу, а
також поділіться своєю думкою з адміністрацією школи. Висловіть свою підтримку
не тільки вчителю, а й школі в цілому.
Порада 2. Ставайте й залишайтесь залученими в навчальний процес.
Одна
з найнеприємніших тенденцій у школах – це зниження рівня участі батьків у
навчанні дітей у міру їх дорослішання. Цей факт надзвичайно поширений і
викликає стурбованість, адже діти будь-якого віку перебувають у виграшному
становищі саме тоді, коли їхні батьки залишаються залученими до процесу
навчання. Хоча, дійсно, перші кілька років школи, можливо, і є найважливішими,
але наступні роки навчання також дуже значущі по-своєму.
Діти розумні й інтуїтивні. Коли вони бачать, що батьки
беруть меншу участь у їхньому процесі навчання, більшість із них слідом за
батьками також знижує свій інтерес до набуття знань. Це сумна реальність, але в
середніх і старших класах зазвичай на батьківські збори приходять мало батьків.
До того ж приходять в основному ті батьки, яким, на думку вчителів, робити це
взагалі не обов'язково, проте взаємозв'язок академічного успіху дитини та
своєї участі в її освіті вони не піддають сумніву.
Усі
батьки повинні знати, що відбувається в повсякденному шкільному житті їхньої
дитини. Ось що їм необхідно робити щодня.
·
Питати в дитини, як
пройшов її шкільний день. Заводити розмову про те, що нового вона дізналась, з
ким дружить, що їла на обід і т. п.
·
Стежити за тим, щоб у
дитини був визначений час на виконання домашнього завдання.
Відповідати на всі її запитання та допомагати при необхідності.
·
Читати всі
записки/зауваження, які пише вчитель. Записи вчителя – це основна форма
спілкування між учителем і батьками. Шукайте їх і читайте, щоб залишатись у
курсі подій, що відбуваються.
·
Негайно зв'язуватись
з учителем, якщо є які-небудь побоювання.
·
Цінувати освіту вашої
дитини та щодня розповідати їй про важливість навчання. Це, мабуть, найбільш
цінна допомога батьків у навчанні дітей. Ті діти, які цінують процес навчання й
освіту в цілому, частіше домагаються успіху, а
ті, хто не цінує, часто зазнають невдачі.
Порада 3. Не кажіть погано про вчителя у присутності дитини.
Ніщо
так не підриває авторитет учителя, як негативні відгуки й погані слова батьків
про нього, висловлені у присутності дітей. Бувають моменти, коли ви
незадоволені роботою вчителя, але ваша дитина ніколи не повинна про це знати.
Це заважає її освіті. Якщо ви усно й категорично висловлюєте неповагу до
вчителя, ваша дитина, швидше за все, братиме з вас приклад. Тримайте при собі
ваші особисті думки про педагога й діліться ними лише з адміністрацією школи
або самим учителем.
Порада 4. Доводьте до кінця свої обіцянки.
Директори
шкіл безліч разів зіштовхуються з ситуацією, коли учень порушує дисципліну,
після чого в їх кабінет приходять батьки й висловлюють свою цілковиту згоду з
учителем і вибачаються за поведінку свого сина чи доньки. Вони обіцяють ужити
заходи і покарати дитину вдома, поза школою. Та коли наступного дня вчитель
розмовляє з учнем, той каже, що вдома нічого не сталось.
Дітям
потрібні режим і дисципліна. Якщо дитина порушує дисципліну, то наслідки
повинні бути як у школі, так і вдома. Це показує їй, що батьки та школа – це
однодумці, що їй не вдасться уникнути наслідків поганої поведінки. Але якщо ви
не маєте наміру доводити до кінця дисциплінарні заходи, то не обіцяйте цього
вчителю. Коли ви так робите, то тим самим даєте дитині зрозуміти, що вона може
порушити дисципліну, і ніякого покарання за цим не послідує. Доводьте до кінця
свої обіцянки.
Порада 5. Не вірте на слово своїй дитині.
Якщо
ваша дитина прийшла додому зі школи і сказала, що вчитель кинув у неї коробку
із серветками, як ви на це відреагуєте?
1.
Ви відразу вирішите,
що дитина каже правду?
2.
Ви зателефонуєте
директору школи або зустрінетеся з ним і вимагатимете, щоб цього вчителя
відсторонили від уроків?
3.
Ви агресивно висунете
звинувачення вчителю?
4.
Ви зателефонуєте
вчителю та призначите зустріч з ним, на якій спокійно попросите пояснити, що
сталось?
Якщо
ви вибрали будь-який пункт, крім четвертого, то ваш вибір – це найгірший вид
ляпаса педагогу. Батьки, які беззастережно вірять звинуваченням дитини на
адресу дорослої людини, не прояснивши ситуацію, підривають авторитет цієї
людини. Хоча цілком імовірно, що дитина каже правду, учителю необхідно дати
право пояснити свою позицію без злісних нападок.
Занадто
часто у процесі пояснень діти забувають розповісти про найважливіші (ключові)
факти. Вони досить хитрі й винахідливі, і якщо є можливість, завдати вчителю
неприємність, вони зроблять це. Батьки та вчителі, які відчувають
взаєморозуміння та співпрацюють один з одним, виключають можливість різного
роду припущень і помилок, тому що дитина знає, що це не зійде їй з рук.
Порада 6. Не виправдовуйте дитину.
Допомагайте педагогам привчати дитину до відповідальності.
Якщо ваша дитина скоїла поганий учинок, не виручайте її, постійно
виправдовуючись. Іноді бувають поважні причини, але якщо ви постійно
виправдовуєте вашу дитину, то нічим не допомагаєте їй. Ви не зможете вибачатись
за неї все життя, тому не дозволяйте їй звикати до ваших виправдань.
Якщо дитина не виконала домашню роботу, не треба
телефонувати вчителю й казати, що це ваша вина, тому що ви брали її на футбол.
Якщо дитина потрапила в неприємності через те, що б'є іншого учня, не
виправдовуйте таку поведінку тим, що це просто старший брат навчив меншого
нових прийомів. Міцно стійте на позиціях дисципліни разом зі школою й давайте
дітям життєві уроки,
які не дадуть їм припуститись серйозних помилок в майбутньому.
30 порад батькам школярів молодших
класів
1.
Любіть дитину, частіше обіймайте її.
2.
Розмовляйте з дитиною, розвивайте її
мовлення. Знаходьте радість у спілкуванні. Цікавтеся справами та проблемами
дитини.
3.
Розвивайте дитину: заохочуйте до малювання, розфарбовування, вирізання,
наклеювання, ліплення. Обов’язково привчайте дитину до звички читати книжки
щодня.
4.
Відвідуйте театри, організовуйте
сімейні екскурсії містом.
5.
Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
6.
Обмежте перегляд телепередач, ігри
на комп’ютері до 30 хв.
7.
Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до
праці.
8.
Не робіть із дитини лише споживача,
хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами й обов’язками.
9.
Пам’ятайте, що кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних
можливостей і на свою власну думку.
10.
Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та
лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
11.
Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви з цим
не впорались – провини дитини в цьому немає.
12.
Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі
вона витрачає сили.
13.
Проводжаючи дитину до школи,
побажайте їй успіхів.
14.
Забудьте фразу: «Що ти сьогодні
отримала?». Зустрічайте дитину спокійно, не ставте тисячу запитань, дайте їй
розслабитися.
15.
Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її
стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.
16.
Зауваження вчителя вислуховуйте не в
присутності дитини. Вислухавши, не влаштовуйте сварки. Говоріть із дитиною
спокійно.
17.
Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для
виконання завдань – з 15 до 17 години.
18.
Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 30-40 хв. треба
відпочивати 5-15 хв. залежно від віку дитини.
19.
Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте
їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, зі
словами «не хвилюйся», «ти все вмієш», «поміркуймо разом», «згадай, як пояснював
учитель», допоможіть дитині.
20.
При спілкуванні з дитиною не
вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»
21.
Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з
дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її
радощі.
22.
У сім’ї має бути єдина тактика спілкування
дорослих із дитиною.
23.
Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
24.
Знайте, що діти люблять казки,
цікаві історії, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Приділіть дитині
10-15 хв. перед сном.
25.
Підтримуйте дитину. Ваша щира
зацікавленість у її шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до її
досягнень і можливих труднощів допоможуть дитині розвиватися.
26.
Обговоріть з дитиною ті правила і
норми, з якими вона зустрічається в школі. Поясніть їх необхідність.
27.
Дитина ходить до школи, щоб вчитися,
але їй може щось не вдаватися, це природно. Дитина має право на помилку.
28.
Складіть разом із дитиною розпорядок дня, стежте за
його дотриманням.
29.
Підтримуйте дитину в її бажанні
досягти успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна її похвалити.
І не просто хваліть, а розкажіть, що саме вона зробила добре.
30.
Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Школа – це важливо, але це не привід позбавляти дитину різноманіття, радості, гри…
Що стоїть за словами
дитини «Мені нудно»
Діти мають звичку час від часу нарікати на те, що їм нудно, на що батьки відповідають «Іди, пограйся, знайди собі заняття!», оскільки вважають, що щастя бути дітьми, адже це так весело й цікаво. Навіть незважаючи на те, що ми живемо у світі ноутбуків, планшетів, ігрових приставок тощо, слово «нудно» зберігається в лексиконі дітей різного віку (від дошкільного до підліткового) й періодично звучить у репертуарі їхніх скарг.
Більше того, слово «нудно» має різне значення для різних дітей у різний час. Іноді малюки говорять, що їм нудно, коли потребують вказівки або ідеї при будь-якому занятті, так вони сподіваються отримати підказку від батьків. А іноді в такий спосіб дитина намагається сказати: «Я хочу, щоб ви звернули на мене увагу».
Якщо дуже маленька дитина каже, що їй нудно, як правило, вона має на увазі «Мені не подобається те, що я зараз роблю». У цьому випадку обов'язок батьків полягає в тому, щоби придумати для неї інше заняття.
Придумайте кілька фраз для початку розмови з дитиною. Спитайте у свого дошкільника «Яка твоя улюблена казка?», «Якби ти міг купити що завгодно в продуктовому магазині, що б це було?». Дайте дитині маленькі завдання, наприклад, вона може порахувати, скільки яблук лежить у холодильнику або скільки в домі стільців.
Деякі діти стверджують, що їм нудно у школі. Батьки повинні вміти грамотно «перекладати» цю фразу. Що насправді вона означає? Часто нудьга – це сигнал про те, що дії дитини необхідно переспрямувати.
Можливо, вона намагається вам сказати, що їй нудно, тому що уроки у класі зовсім не складні: «Мені це не цікаво. Немає жодного стимулу робити це, коли я вже знаю, що воно мені під силу». З іншого боку, дитині може знадобитись більш детальне керівництво, наприклад, у такій ситуації, як «Я начебто це розумію, але не знаю, з чого почати. Я не знаю, в якому напрямку мені рухатись».
Припустимо, вашій дитині необхідно підготувати доповідь про бджіл і виступити на уроці перед класом. Тема для неї цікава, вона в захваті від такого завдання. Але з чого і як їй треба починати?
Ось де необхідна участь батьків. Дітям потрібні тренери, наставники. Батьки повинні приймати на себе цю роль. Важливо допомагати дитині крок за кроком. Дайте їй поетапний напрямок, траєкторію, щоб вона могла підготувати доповідь по порядку.
Можливо, вашій дитині не підходить стиль викладання її вчителя. Кращий спосіб це з'ясувати – спитати її. Спитайте в дитини: «Що конкретно було нудним для тебе? Що ти робив на цьому уроці? Ти впорався раніше від інших дітей?».
Навчайте дітей терпіти та вміти чекати
З іншого боку, слово «нудьга» може означати щось зовсім інше. Іноді це слово пов'язане з почуттям самостійності й організацією діяльності. Діти в наші дні практично не вміють розважати себе самі.
Це часто відбувається тому, що вони занадто багато часу проводять перед екранами. Телевізор, відео- і комп'ютерні ігри – дуже цікаві, але пасивні заняття. Вони не вимагають від дітей справжніх навичок уваги й не допомагають учитись долати нудьгу.
Тому дуже важливо вчити дітей способів уникати нудьги та знаходити собі заняття. Спитайте в дитини: «Як ти можеш зайняти себе під час очікування?». Запропонуйте їй зайнятися чимось самостійно, наприклад, малювати, розмальовувати або збирати конструктор. Ви можете скористатись таймером в ігровій формі, який буде відміряти час самостійних ігор дитини. Поступово збільшуйте проміжки часу, щоб вона звикала грати сама.
Метод використання таймера також корисний при виконанні домашніх завдань. Він запобігає виникненню конфліктів, які часом трапляються через часте втручання батьків у роботу дитини, особливо коли їм доводиться повторювати «Ти робиш це неправильно».
Установіть таймер на більш тривалий період, ніж ваші діти можуть займатися самостійно, і допоможіть їм скласти план виконання навчальних завдань. Коли таймер виключиться, перевірте їх і поступово збільшуйте час, який вони проводять за самостійним навчанням.
Деякі діти, які скаржаться на те, що їм нудно у школі, схильні звертати більше уваги на негатив. У них досить погане ставлення до школи в цілому. Коли вони постійно кажуть, що школа – це нудьга або повна нісенітниця, це може бути частиною моделі негативного мислення.
Як допомогти дітям змінити таке ставлення? Попросіть їх пригадати й розповісти вам про три позитивні факти минулого дня у школі. Потім запитайте, чого вони з нетерпінням чекають від наступного дня. Допоможіть їм побачити, що кожний день приносить щось світле й добре. Іноді діти просто не помічають позитиву.
Отже, що робити, коли дитина каже, що їй нудно?
- Спитайте в дитини про те, що вона має на увазі, коли каже, що їй нудно. Її заняття занадто складне чи занадто просте?
- Порозмовляйте з учителем вашої дитини. Чи є інші завдання, які вчитель може дати дитині?
- Чи розуміє дитина завдання?
- Постарайтеся з'ясувати, чи приділяє дитина достатньо уваги своїм заняттям, чи достатньо вона зосереджена, і якщо ні, допоможіть їй розвинути ці навички.
- Визначте, дійсно дитині нудно чи вона таким чином намагається привернути до себе більше уваги.
- Вимкніть усі електронні пристрої, займіть дітей давно відомими класичними іграми.
Як повернути дитину до школи після канікул без стресу: 7 порад психолога
Під час канікул дитина швидко відвикає від розпорядку дня. Як старшокласникам, так і молодшим школярам треба поступово повернутись до звичного режиму сну. Тим паче, що зима — важкий період для дитячого організму, який росте та розвивається. Мало вітамінів надходить в організм, тому й прокидатися зранку непросто, потрібен додатковий час на «розкачку».
Батькам варто пам’ятати, що школярам до 12 років слід спати не менше 8, а то й усі 9-10 годин. Тому, якщо заняття в школі починають о 9-й ранку, беремо дві години на збори та дорогу і вираховуємо: до ліжка треба йти не пізніше 22:00. У графік необхідно «вписуватися» заздалегідь: хоча б за кілька днів до повернення в школу. Старшокласникам буде достатньо восьми годин сну.
У перші дні після канікул уважніше придивіться до самопочуття вашого школяра. Якщо бачите, що зранку він млявий, роздратований — додайте кілька годин сну і не пресуйте ранніми підйомами.
Буває таке, що молодші школярики починають ранок зі сльозами: «Хочу спати». Не тисніть і не сваріться з дитиною. Можна навіть один раз піти на поступки: «Гаразд, сьогодні ти набираєшся сил і робитимеш завдання вдома, але спати ляжеш на дві години раніше». До речі, першокласникам бажано дати додаткову годину денного сну.
Не ігноруйте прогулянки і спортивні активності
Уроки фізкультури та руханки на перервах — це життєво необхідна частина дитячого розпорядку. Коли діти в холодну пору року сидять безвилазно вдома з гаджетами, настільними іграми і ТБ, вони втрачають фізичний тонус. Як наслідок — відчувають млявість у перші дні після канікул.
Дозвольте дитині рухливі ігри з друзями на вулиці. А самі влаштовуйте довгі прогулянки із сином чи донькою. Дитина має гуляти на свіжому повітрі протягом дня, а також півгодини перед сном. І це — незалежно від погодних умов. Добре, якщо маєте собаку — завжди є необхідність вивести її на подвір’я. До того ж дітям подобається грати з тваринами.
Узимку багато можливостей для того, щоб рухатися із задоволенням: ковзанки (краще на відкритому повітрі), катання на санях та лижах. Не лінуйтесь і сходіть із дитиною на боулінг, до квест-кімнати. Дитина буде в захваті і повернеться за парту в тонусі та повною сил.
Задовольніть потребу в спілкуванні
Соціалізація та спілкування з однолітками в школі — така ж важлива частина навчання, як і уроки. Тому зустріч із друзями та ігри з однокласниками можуть стати гарним стимулом, щоб повернутися до школи.
Після довгих канікул ви помітите, що дитина рветься гуляти з однолітками з подвійною силою. Не нервуйтесь і не забороняйте цього — дітям треба задовольнити потребу в спілкуванні. Поступово баланс навчання та розваг нормалізується.
Подбайте про здорове харчування
Не полінуйтесь навідатися до школи, щоб дізнатися, чим годують вашу дитину, а також чи встигає донька чи син поїсти під час великої перерви. Крім того, є сенс придбати для дитини новий яскравий ланч-бокс і термос із зображенням улюбленого мультяшного героя. Щодня давайте дитині корисні перекуси: кладіть до ланч-боксу сухофрукти, банани, мандарини, хурму і навіть домашні бургери із цільнозернового хліба із сиром і шматочками овочів.
У термос наливайте смачні та корисні напої, які любить ваша дитина: какао, чай з імбиром, лимоном, обліпихою та медом. Це не тільки важливо для здоров’я та самопочуття, а й створить хороший настрій. А з ним бувають проблеми після довгого періоду свят.
Не сваріть за оцінки
Батькам не слід хвилюватися, що під час тривалих канікул дитина «все забула».
Якщо насправді призабула щось і приносить додому не найвищі оцінки в перші тижні навчання — не дратуйтесь і не сваріть. Краще порадійте за дитину: значить, вона дійсно добре відпочила.
Не тисніть з надмірним навантаженням у перші тижні. Доповнювати режим позашкільними гуртками та додатковими заняттями потрібно поступово і дозовано. Надмірні навантаження зараз не будуть ефективними. Курси іноземної мови, заняття з репетиторами — зачекають. А ось спортом і музикою краще починати займатись одразу, якщо це подобається дитині. Найголовніше правило: частіше запитувати дитину, чим вона справді цікавиться та захоплюється.
Складіть «карту тижня»
Далеко не всі діти ладнають із тайм-менеджментом. Дорослим, які звикли до мультитаскінгу, зрозуміти це часом важко. Але спробуйте і допоможіть вашому школяру скласти розклад на день і тиждень. Не треба примусу, робіть це у формі забави.
Повісьте на видному місці «карту тижня» з наклейками, стікерами і смайлами. Окрім шкільних занять внесіть туди гуртки, спортивні активності та обов’язково — розваги: походи в кіно, до театру, у гості. Позначте на карті-календарі дні народження друзів вашої дитини, а також майбутні поїздки та походи. Дітям зазвичай дуже подобаються такі календарі, і вони охоче дотримуються яскравого розкладу, який створили власноруч.
Вигадайте приємні стимули
Важливо знайти для дитини додаткову мотивацію, щоб вона хотіла повернутися до школи після тривалої перерви. Для молодших школярів та учнів середньої школи таким стимулом може бути похід до канцелярського магазину: нові яскраві зошити, модні ручки й фломастери сприятимуть натхненню. Чи, як мінімум, бажанню писати або малювати.
Якщо у вас старшокласник, пам’ятайте, що він піклується про зовнішність, навіть якщо не розповідає вам про це. Тому з підлітком доречно буде піти до магазину і купити новий одяг, який він обере самостійно. Обновка — ще один стимул повернутися в школу.
10 тез Любомира Гузара про дітей, батьків і дисципліну
7
1. Батьки мусять ставитися до своєї дитини як до людини, тобто дати їй відчути, що вона людина. Завдання, безумовно, дуже складне, але, знехтувавши ним, можна поставити дитину на фальшивий шлях.
2. Необхідний елемент – це виховувати дитину в атмосфері тепла і мудрої любові. Діти, які цього не одержали, – це ті, що в той чи той спосіб тікають з дому і блукають вулицями наших міст.
3. Нещаслива та дитина, між батьком і матір’ю якої є постійна незгода та непорозуміння, а ще гірше, коли батьки знущаються з дитини – як у фізичному, так і в моральному плані.
4. Батьки, закохані в гроші, можуть навіть свідомо передати дітям свій матеріалістичний світогляд.
5. Передавання позитивних чи негативних вартостей відбувається природним шляхом: що батьки думають, про що говорять, як поводяться – формує їхню дитину.
6. Безумовно, дитина має відчути, що її люблять, але батьківська любов повинна бути, наважуюся сказати, мудрою.
7. Розпещена дитина раніше чи пізніше почуватиметься нещасною, тому що не завжди зможе отримувати все так легко, як їй це вдавалося в дитинстві.
8. Батько й мати, створюючи атмосферу любові, повинні дати відчути дитині її гідність і гідність інших людей – старших і таких самих, як вона, дітей.
9. Дисципліні повинні підпорядковуватися всі члени сім’ї, передусім батьки: на все є свій час і щодо всього певна позиція.
10. Кожну дитину належить виховувати в дусі бажання робити добро іншим,чи батькам, чи товаришам, чи братам і сестрам.
Дозвольте дитині залагоджувати конфлікти самій
Уміння самостійно залагоджувати конфлікти надзвичайно важливе для соціалізації дитини
Уявіть, що вашу дитину обізвав на ігровому майданчику одноліток або однокласник не покликав на свій День народження. Або дитина відчуває ревнощі, тому що, як їй здається, її брат розумніший і ви любите його більше. Або в її друга є щось, чого немає в неї. Або її близький друг переїздить до іншого міста, і вона схвильована.
Як би ви вчинили в таких ситуаціях? Втрутилися б? Поговорили б з батьками іншої дитини?
Багато батьків роблять саме так. Але психологи стверджують, що цього робити не варто, незважаючи на те, що батьки люблять своїх дітей і хочуть їх захистити.
Втручання в подібні ситуації може мати неприємні наслідки для дитини й негативно вплинути на її розвиток. Якщо ми втручаємося в подібні ситуації, з якими зіштовхується дитина, ми даємо їй зрозуміти, що сама вона впоратися з ними не здатна. Зіштовхуючись із такими ситуаціями, дитина вчиться ефективно спілкуватися й вирішувати конфлікти. Це не тільки підвищує її самооцінку, а й дозволяє повірити у свої сили.
Зрозуміло, є ситуації, коли вам потрібно втрутитися (наприклад, коли дитина піддається булінгу. Про це йтиметься пізніше). Обговоріть рамки того, що дозволено дитині, з чоловіком. Наприклад, ви можете сказати йому, що вам некомфортно, коли дитина залишається сама вдома або сама йде до крамниці.
Як діяти батькам
Замість того, щоб втручатися, коли дитина потрапляє в складні ситуації, дотримуйтеся таких рекомендацій:
1. Проявіть співчуття до своєї дитини, підтримайте її. Покажіть дитині, що ви розумієте, як вона почувається. Наприклад, скажіть: «Я бачу, що тобі сумно, і ти засмучена».
Це допоможе їй зрозуміти свої почуття й переконає в тому, що ви її розумієте. Рівень її довіри до вас зросте, а зв'язок між вами зміцниться. Крім того, ваше співчуття допоможе дитині «виплеснути» свої емоції: іноді і діти, і батьки продовжують висловлювати свої емоції знову й знову, поки їх не почують.
Навіть якщо вам здається, що емоції дитини не відповідають ситуації, дайте їй зрозуміти, що її почуття нормальні. У дітей здатність розуміти та справлятися з емоціями розвинена менше, ніж у дорослих, і речі, які здаються нам незначними, їм можуть здаватися важливими. Тому ви можете, наприклад, сказати дитині: «Я розумію, що тобі сумно через те, що ти не можеш гратися з іншими».
Показуючи дитині свою прихильність словами й діями, ви допомагаєте їй відчути себе в безпеці, відчути вашу любов і зрозуміти, що вона не самотня.
2. Допоможіть дитині навчитися справлятися зі своїми емоціями. Наприклад, ознайомте її з техніками глибокого дихання, щоб заспокоїти розум і тіло. Навчіть її вивільняти свої емоції, говорити про них, писати, висловлювати в мистецтві, спорті або іграх. Навчіть її практик усвідомленості, концентрації на теперішньому моменті й відволікання від джерела негативних емоцій. Можна запропонувати дитині випити води або прогулятися разом з нею.
Крім того, потрібно навчити дитину мислити позитивно. Це допомагає позбутися негативних моделей мислення, уникнути депресії, тривожності та проблем у стосунках з тими, хто оточує.
Навчіть дитину бачити речі в широкій перспективі й не звертати уваги на проблемні ситуації. Нарешті, добре допомагає справлятися з негативними емоціями гумор. Після того, як ви визнаєте почуття дитини й заспокоїте її, проявіть почуття гумору, це допоможе вивільнити емоції.
3. Навчіть дитину ефективно вирішувати конфлікти. Поясніть їй, що таке позитивне спілкування. Зокрема, навчіть її використовувати «я-повідомлення» замість «ти-повідомлень» (наприклад, замість фрази «ти підвів мене» говорити «я засмучений, тому що ти не прийняв мене в гру»).
Навчіть дитину співчувати іншим дітям. Наприклад, ви можете запитати в неї: «Як ти думаєш, що зараз відчуває Сашко?» Заохочуйте дитину брати відповідальність за свої дії. За допомогою рольових ігор навчіть її просити вибачення за погану поведінку.
4. Показуйте позитивний приклад. Якщо ви показуєте приклад здорового вираження емоцій, управління ними та вирішення конфліктів - це найкращий спосіб розвинути ці ж навички і в дитини. Діти завжди наслідують батьків.
Є здоровий баланс між батьківською неуважністю й гіперопікою. Наше завдання - дати дитині коріння (освіту, цінності, підтримку) і крила (дозволити стати самостійною особистістю).
Якщо дитина піддається булінгу
Звичайний конфлікт відрізняється від булінгу серйозністю дій (наприклад,
при звичайному конфлікті на ігровому майданчику дитину можуть штовхнути, а при булінгу - наприклад, розбити ніс), частотою (рідкісні інциденти при звичайних конфліктах і повторювані дії при булінгу), а також здатністю дитини захистити себе.
Булінг серед хлопчиків і дівчаток має відмінності. Хлопчики зазвичай знущаються один з одного безпосередньо, в усній або фізичній формі. Дівчата ж схильні брехати або вилучати ровесницю з соціального життя.
ІДЕАЛЬНИЙ ВЧИТЕЛЬ,
НА ДУМКУ БАТЬКІВ
1. Приходить на роботу на годину раніше, і ви його завжди можете зустріти по дорозі на вашу роботу.
2. Йде з роботи на кілька годин пізніше, і ви його завжди можете зустріти по дорозі з вашої роботи.
3. У будь-який момент і в будь-якому місці (на вулиці, в автобусі, в магазині ...) до нього можна звернутися і отримати вичерпну консультацію.
4. У будь-який час доби йому можна зателефонувати і отримати вичерпну інформацію.
5. Охоче роздає всім бажаючим номер свого мобільного і домашнього телефонів зі словами: "Телефонуйте в будь-який час!"
6. У будь-який час доби можна зайти до нього додому і отримати вичерпну консультацію.
7. Завжди буває вдома (якщо тільки не на роботі!)
8. Працює без відпусток.
9. Якщо і бере відпустку, то може прийти на роботу по першому Вашому дзвінку.
10. Готовий прийти на роботу в будь-який час доби. Він ніколи не втомлюється і ніколи не спить.
11. І взагалі - він свій хлопець. Його поплескаєш по плечу, скажеш: "Треба!" - І він все зробить.
12. Одинокий (адже сім'я забирає його час в учнів).
13. Бажано, щоб і не витрачав час на створення сім'ї.
14. Бажано - робот. Щоб не втомлювався, не спав, не їв, працював від мережі або батарейки, не хворів і не засмучувався при хамському до нього зверненні.
15. Ніколи не їсть, а тому не має перерви навіть для прийняття їжі, вже не кажучи про обідню перерву.
16. У силу відсутності потреби в їжі і сні, а також сім'ї, живе в школі.
17. Не потребує зарплати. А навіщо вона йому, якщо вчитель - це покликання?
Немає коментарів:
Дописати коментар